¶з другим чоловком Максом Мелоуном Агата познайомилася на розкопках центру давньо шумерсько цивлзац мста Ури. Поява знаменито письменниц на робочому майданчику це було найменше, що хвилювало молодого археолога Мелоуна. Однак спльн снданки, вечрн прогулянки, зрештою, неабияка зацкавлен
Агата Мер Клариса Мллер походила з звичайно англйсько родини: у матер чи не щодня з являлося нове захоплення, у батька ж перодично ускладнювалися стосунки з алкоголем, вихованням дтей (в Агати були старш брат з сестрою) займалася нянька, яка готувала найкращий у свт пудинг. Ще в ранньому дитинств двчинка зрозумла, що справжня лед повинна приховувати сво почуття. Коли в п ять рокв й подарували цуценя, вона не вигадала нчого кращого, як, заховавшись у вбиральн, пошепки повторювати: У мене собака. Справжнй живий собака. Десь у цьому вц Агата вперше закохалася. Однак як годиться справжнй лед, вона ретельно приховувала сво почуття. Настльки ретельно, що матер доводилося переконувати дочку, аби та була милостивша до Флпа. Свого першого чоловка Агата Мллер зустрла на фронт. Приворожив вн письменницю свою незвичайною на той час професю. Арчибальд Крст був вйськовим плотом. Побравшись, вони тривалий час жили нарзно. Вона працювала медсестрою у вйськовому госптал (от звдки ункальна обзнансть Ерк юля Пуаро та мс Марпл у медичних препаратах та рзномантних отрутах). Вн служив у Королвському Повтряному Корпус. Псля завершення вйни раптом виявилося, що Агата та Арч були зовсм рзними людьми. Йому, наприклад, подобався гольф. Вн мг годинами розповдати про цю гру або ж цлими днями грати в не. Натомсть до перших лтературних спроб сво дружини ставився недбало. Його дратувало, що дружина замсть того, щоб повправлятися з ним у гольф, пише усяку гидоту. Тому не дивно, що поява на його життвому шляху прихильниц цього вишуканого виду спорту Ненс Нл остаточно руйну стосунки мж Арч та Агатою. Аби чоловк назавжди запам ятав хн розлучення, уже вдома на той час письменниця вдалася до провокац. Напередодн церемон вона просто зникла. ¶ доки полця в пошуках Агати збивала в Лондон пил, вона мирно вдпочивала соб в санатор, у якому письменниця начебто лкувалася вд амнез була зарестрована пд менем Ненс Нл. У той час вийшла друком перша значна за обсягом книга Вбивство Роджера Екройда . Роман вдразу наробив галасу. ¶ не останню роль у цьому вдграло тамниче зникнення авторки чудовий пяр-хд для письменника, який щойно пробива соб путь у справжню лтературу.
Кохання з трьома невдомими
Кив багато рокв займав центральне мсце в бограф Сергя Мержинського. Рано померла мама, дитинство пройшло в бабус у Кив. Згодом Кивський ун-верситет, входження в перш осередки соцал-демократв, потм свою революцйну дяльнсть вн перенс у Мнськ. У 1901 роц вн помирав вд невилковного на той час туберкульозу, в Мнськ до Лес в ту останню, прощальну хню зустрч прижджали родич, без не в Укран вдзначили спочатку 25-рччя лтературно дяльности матер, поетеси Олени Пчлки, згодом Лесине власне 30-рччя. Вона мовчки перебувала поряд з Мержинським: Ми навть нечасто з ним розмовлямо, вн лише просить, щоб його не залишали самого, але, звсно, про це просити не треба... Умираючи в Лес на руках, Сергй шепоче сво останн прохання: попклуватися про долю жнки, яку вн кохав. Леся чекала слова освдчення, а вони були адресован иншй.
Леся Укранка Сергй Мержинський познайомилися в 1897 роц в Криму. Уже тод давався взнаки його внутршнй розлад вн служить у Державному контрол Лбаво-Роменсько залзниц, служба його безсумнвно пригнчу, його серце прагне чогось зовсм иншого, вн увесь у свт свох дей, як стають власним свтоглядом. Друг мох дей назива вона його, кажучи завжди дружба , а не кохання про ц стосунки. Згодом вн гостю в см , там вдбуваться освдчення в повтр висне його н . Але... абсолютно нчого не змню в хнх стосунках, тому що кохання до чоловка ста любов ю до його думок, його мови... Сергй Мержинський дяльно-турботливо ставиться до всього, що написано сказано Лесею в Мнську вн клопочеться про постановку драми Блакитна троянда , знайомить Лесю з цвтом тодшньо мнсько нтелAенц, допомага опублкувати в журнал Жизнь клька публцистичних лтературознавчих статей. Про те, що вдбуваться мж ними в ц останн два роки, окрм неймоврного духовного злиття братства душ, вона говорить у вршах. Цикл вршв, написаних поруч iз Мержинським, про Мержинського, тривалий час збергався в рукописному архв поетеси побачив свт лише в другй половин минулого столття за свого життя Леся не хотла виносити ц рядки на суд публки, надто невддльн вони вд почуттв, дихання. ¶стинну ж суть стосункв свох Мержинського, так, як вона х вдчувала, асоцятивно невигадливо-чесно, вона вихлюпнула на папр у нч на 18 лютого 1901 року, написавши бля лжка Сергя Мержинського, що помирав, поему Одержима .
Понад сто рокв тому в Мнську була весна. Вона опускалася похмурою сталевою пеленою над коханням, яке якось дивно називати таким, що не вдбулося. Вн помирав у не на руках, а вона, мабуть, на самому дн серця усвдомлювала, як багато й дано не жити, а вмирати поруч з ним. Инакше не народилися б, можливо, врш...
Тво листи завше пахнуть трояндами, що в януть, ти, моя бдна, пожухла квтко! Легкий, тонкий аромат нби нагадування про якусь любу, мрю з минулого. ¶ нщо тепер так не ранить мо серце, як ц пахощ; тонко, легко, але невдступно, невгамовно нагадують вони мен про те, про що вщим голосом говорить мо серце чому врити я не хочу, не можу. Мй друже, любий мй друже, створений для мене, чи можливо, щоб я жила тепер, коли я знаю вже инше життя?
Кохання з ароматом троянд
Вони були сусдами. Звичайно, усе починалося з безневинних дитячих пустощв, поцлункв у темних алеях та навних освдчень, як згодом переросли в кохання. Зрештою, вони побралися. Згодом у них народилося четверо дтей. Однак це не перешкоджало обом плести нтимн нтриги поза смейним вогнищем. Першою зрадила вона. · обранцем став близький друг см лтератор Сент-Бев. Властиво це був той потамний деал, який тривалий час вимальовуться в найвддаленших комрчинах жночо свдомости, аби в певний момент розродитися справжнм коханням. · чоловк усе знав. Вн був свдком подружньо зради , аби якось розвяти депресю, завв соб коханку. Однак Джультта Друе була кимсь бльшим, анж просто коханка. ·хн стосунки тривали п ятдесят рокв. А це майже життя. Вона написала йому понад двадцять тисяч листв жодного разу не повторилася. Вн усе життя ревнував до инших чоловкв: забороняв одягати пишний одяг, користуватися парфумами та косметикою, зайвий раз виходити на вулицю, инколи мсяцями тримав пд домашнм арештом. У результат неймоврно красива акторка та натурниця Джультта Друе перетворилася на посередню жночку в лтах, але це антрохи не бентежило . Вона супроводжувала чоловка, у якого була законна дружина, у мандрвках, була поряд, коли його прирекли на полтичне вигнання. ¶ жодних наркань на долю. Джультта бачила, що в нього, окрм дружини та не, й инш жнки. Однак вона знала, що якими б тривалими не були хн розлуки, якими б привабливими не були його нов пас, вн все одно повернеться до не. Однак йому довелося сповна розплатитися за сво гршне життя. Спочатку в жахливй корабельнй катастроф гине його старша дочка, молодша, так не знайшовши супутника життя, сходить з розуму, згодом смерть забрала й обох його синв. У 1868 роц вд серцевого нападу помира його дружина Адель Фуше. Через 15 рокв на його долю випада ще одне випробування на 77-ому роц обриваться життя Джультти. Отож, на схил лт старець Вктор Гюго залишився геть самотнм.
Кохання тривалстю в п ятдесят рокв
Вона не була красивою. Маркза вирзнялася з-помж инших жнок свою мцною тлобудовою. Вона вправно здила верхи, з великим задоволенням грала в карти любила мцне вино. У не були масивн руки та страшенно крив ноги. Зовншнстю вона скидалася швидше на швейцарського гвардйця, анж на жнку. Не розумю, чим маркза приворожила Вольтера? дивувалася одна з сучасниць знаменитого француза. Життя поета та його пас проходило в надзвичайнй розкош. Вольтер прокидався в лжку, на барвистих простирадлах, що пахли айвою сухим абрикосовим цвтом. Вн бачив над собою високу й чисту стелю з орнаментальним розписом, а навколо цлу колекцю гарних предметв з србла, горха ебену, сандала, слоново кстки, бронзи, теракоти, мережива, оксамиту. Двадцять чотири години на добу Вольтер працював. Инколи його доводилося чотири рази кликати до обду. Маркза в цей час вправлялася в розв язуванн геометричних задач або читала флософськ твори (флософя та геометря були дивними захопленнями). Праця не заважала м бачити один одного щомит. Але в 1748 роц диля закнчуться. Маркза дю Шатле знайомиться з офцером Сен-Ламбером. Стосунки мж ними розвиваються досить жваво. Через три мсяц маркза завагтнла вд Сен-Ламбера. Щоб уникнути скандалу, дю Шатле поспхом вддаться чоловков, аби згодом саме його оголосити батьком майбутньо дитини. Вольтер болсно переживав бурхливий роман сво покровительки, але, будучи на утриманн, не наважувався й доркати. Запзнла вагтнсть стала фатальною для маркзи. Вона померла через клька днв псля пологв. Бля смертного ложа кохано Вольтер раптом згадав про медальйон з його портретом, який маркза завжди носила з собою. У свою чергу чоловк запевняв поета, що насправд на медальйон завжди було його обличчя. Коли обо кинулися до прикраси, натрапили на сонцесяйну посмшку Сен-Ламберта. О господи, вигукнув тод Вольтер, так от жнки!
¶з маркзою дю Шатле Вольтер познайомився за довол пкантних обставин. Боя-чись, що його спймають та кинуть у Бастилю, знаменитий француз тривалий час вв у Руан життя самтника. Однак якось Вольтер таки наважився вийти на прогулянку. Тихо мсячно ноч вн блукав мстом. Коли ж повертався додому, помтив клькох чоловкв мцно статури з киями в руках, як когось очкували бля дверей будинку, де вн мешкав. Вольтера охопив панчний страх. Його тло тремтло, а язик задеревв, прикипвши до пднебння. Бдолаха пригадав, як гультпаки одного вельмож, якого вн висмяв у свому фейлетон, клька рокв тому залишили на його тл синц. Однак т ноч усе склалося по-иншому. Несподвано на дороз з явилася пишна карета. Проторохкотвши бруквкою, вона зупинилася бля будинку поета. Пдозрл чоловки розчинилися в темряв. Усмхнений Вольтер кинувся до карети дякувати свом чудовим рятвникам. Виявилось, випадково дзнавшись про жалюгдне становище поета в Руан, маркза дю Шатле вдразу примчала сюди разом з чоловком, аби запросити Вольтера у свй замок. Пропозиця була надто спокусливою, щоб вдмовлятися вд не. Поет погодився. П ятнадцять рокв вони прожили разом. Це був власне перод розквту його таланту. У покоях маркзи дю Шатле Вольтер написав сво кращ твори.
Запрошення в замок
Наприкнц XVI столття у Львов нестямно покохали одне одного талць, виходець з грецького острова Крт Мкеллн та укранка Пелагея. Хлопця звали Ромунальдо, або Роман. Обо походили з давнх купецьких родв. Жили закохан в Кракв-ському передмст (його територя простягалася вд сучасного Собору Святого Юра до Пдзамча). Мкеллн та Пелагея здружилися ще дтьми. А коли подорослшали, мж ними спалахнуло палке кохання. Та перешкодою хнм почуттям стали батьки, як забороняли закоханим зустрчатися через рзну конфесйну належнсть: вона була православною, вн католиком. Навесн 1593 року Мкеллн вирушив до Венец по вино. Так мандрвки зазвичай були тривалими розтягувалися на мсяц. Коли вн повернувся з ¶тал, Львв був охоплений епдемю чуми. Страшна хвороба вразила Пелагею. ·, як решту заражених чумою, вивезли за мсто залишили в Саду хворих пд наглядом монахв (бля тепершнього краквського ринку). Хвор були приречен. Мкеллн, попри вмовляння батькв, кинувся до Саду хворих. Хлопець почав доглядати за Пелагею, сподваючись вилкувати . Але вс його старання виявилися марними Мкеллн заразився сам, а його кохана померла. Вдчуваючи, що з тенет смерти не вирватися, вн встиг замовити два однакових надгробки. На плитах були намальован два серця, оповит лавровим внком, напис: Те, що любов навки поднала, не в сил роз днати смерть . Псля смерти дтей хн батьки помирилися. Виконуючи останню волю закоханих, х поховали разом на меж двох кладовищ католицького, поруч з костелом святого Станслава, православного, при Благовщенськй церкв. Для цього родич розбрали стну, що роздляла цвинтар. Кожен був похований на свой половин водночас могила була спльною. Наприкнц XVIII столття австрйц розбрали обидв церкви, не залишилося й слду вд кладовища. Мсце поховання Мкеллн та Пелаге знаходиться мж тепершньою вулицею Шолом-Алейхема будинком 13 по вулиц Городоцькй. Коли товариш похали до ¶тал за крамом, то переповли трагчну сторю закоханих. ¶талйц, додавши деяк сво детал та мсцевого колориту, включили вражаючу сторю в збрку новел, яка згодом потрапила на оч Вльямов Шекспру. Пд впливом цього твору англйський драматург написав п су Чума на обидв ваш домвки (первсна назва), бльше знану, як Ромео Джультта .
Кохання на перетин вулиць
Людських сторй всього чотири, казав Борхес. Взй минулого та майбутнього ще менше. Здаться, лишень дв. ¶ надто одинокою почува себе людина в життвй метушн без кохання. Адже кохання це завжди сподвання на краще, опозиця до небуття, вчний каталзатор людських вчинкв. Саме звдси вс без винятку революц, включно з оксамитовими та помаранчевими, технчний та соцяльний прогрес, красив жести античних скульптур. Звдси також гмнастично пружна хода Марнетт вибухвка, закладена пд музеями свту, увесь авангардизм, цей рзновид тероризму в мистецтв, звдси й деалзм у квадрат, англйська цвинтарна метафзика, Кальдеронв здогад про те, що життя це сон , похований живцем Едгар По, Шарль Бодлер, курець опуму, п яний Рембо на корабл, , зрештою, уся лтература. Для письменникв кохання начебто свтло в кнц тунелю: без нього життя перетворються на темряву, бруд та вчну дезорнтацю. Тому творчсть будь-якого поета чи прозака це передусм сторя його кохання, зрад, нтриг пристрастей. Ус вони не схож мж собою, кожна ма свою родзинку та особливе закнчення, в цьому, мабуть, головна принада кохання.
Вн Вона: стор вчного кохання
Фото ¶вана Бондаря
У межах пдготовки до 150-рчного ювлею ¶вана Франка у Льввському нацональному унверситет 24 лютого вдбулася зустрч з внуком письменника, вдомим укранським вченим громадським дячем Роландом Тарасовичем Франком. Слово про гостя виголосив директор лтературно-меморяльного музею ¶вана Франка у Львов, письменник Роман Горак. Розмову продовжив сам Роланд Тарасович, подлившись спогадами про родину Франкв та розповвши про свй життвий шлях. На зустрч був присутнй екс-держсекретар Президента Украни, екс-вце-спкер Верховно Ради Украни Олександер Знченко.
